Перейти к содержимому


Фотография

Охрана труда, ДНАОП, СНиП, НПАОП, НАПБ НАОП, ДСТУ, ДСП, ДБН, ГОСТ


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 9

#1 OFFLINE   Херсонец

Херсонец

    Эксперт

  • Участники
  • PipPipPipPipPipPip
  • 1 569 сообщений
    Активность: 27 февр. 2017 19:26
  • Пол:Мужчина
  • Город:Херсон
  • Интересы:Много

Отправлено 15 Февраль 2013 - 10:27

Я не нашел куда вставить єту информацию и потому пристроил ее здесь:

Законодавчими актами, що визначають основні правовідносини у виробничій діяльності, є державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).
Державні нормативні акти про охорону праці — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано силу закону і які є обов'язковими для виконання.
Залежно від сфери впливу ДНАОП можуть мати міжгалузеву та галузеву дію.
Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці мають загальнодержавне значення, їх дія поширюється на всі підприємства незалежно від їх відомчої належності, форми власності та виду господарської діяльності.
Галузеві державні нормативні акти про охорону праці поширюються лише на підприємства, що належать до певної галузі.
ДНАОП затверджують:
  • Кабінет Міністрів;
  • Держгірпромнагляд;
  • органи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ;
  • органи державного пожежного нагляду МНС;
  • органи нагляду за ядерною безпекою та ін…
Крім вказаних законодавчих актів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють підзаконні нормативні акти, укази і розпорядження Президента, рішення Уряду, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.
Залежно від сфери дії державні нормативні акти про охорону праці мають своє кодування.
Міжгалузеві ДНАОП кодуються у такий спосіб:
  • Скорочена назва нормативного акта — ДНАОП;
  • Група — Х.ХХ;
  • Вид нормативного акта — Х.ХХ;
  • Порядковий номер у межах даного виду — Х.ХХ;
  • Рік затвердження — ХХ.
Галузеві ДНАОП кодуються так:
  • Скорочена назва нормативного акта — ДНАОП;
  • Група відповідно до класифікатора галузей господарської діяльності — ХХ.ХХ;
  • Вид нормативного акта — Х.ХХ;
  • Порядковий номер (у межах даного виду) — Х.ХХ;
  • Рік затвердження — ХХ.
Міжгалузеві ДНАОП залежно від органу, який затвердив мають відповідне цифрове позначення. Наприклад: 0.00 — держгірпромнагляд, 0.03 — МОЗ, 0.06 — Держстандарт і т. ін…

Типовые инструкции по охране труда
Галузеві ДНАОП мають цифрове позначення відповідно до загального класифікатора галузей народного господарства Мінстату. Наприклад: 1.1.10 — електроенергетика, 1.3.10 — хімічна промисловість і т. ін…
Види ДНАОП для однакового застосування мають таке цифрове позначення:
  • правила — 1;
  • гости — 2;
  • норми — 3;
  • положення, статути — 4;
  • інструкції, вказівки — 5;
  • рекомендації, вимоги — 6;
  • технічні умови безпеки — 7;
  • переліки, інші — 8;
На підставі ДНАОП розробляються відомчі документи про охорону праці(ВДОП). Вони затверджуються міністерствами або іншими об'єднаннями з метою конкретизації вимог охорони праці залежно від специфіки галузевих об'єктів.
Перехід на нові, суто українські нормативні акти вимагає значного обсягу робіт та певного часу. Тому у державі дотепер залишаються чинними правила, стандарти, норми, положення та інші нормативні акти, які діяли ще за радянських часів. Постанова Верховної Ради за 1545 — ХІІІ від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих законодавчих актів Союзу РСР» є для цього підставою, якщо вони не суперечать Конституції.
Крім вищезгаданих документів, вимоги охорони праці регламентують також будівельні й санітарні норми та правила, правила облаштування електроустановок, норми радіаційної безпеки, правила побудови та безпечної експлуатації кранів, ємностей, що працюють під тиском та інші нормативні документи.
До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують охорону праці, належать такі:
  • Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах(№1112 від 25.08.2004р.);
  • Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (№838 від 23.07.1993р.);
  • Положення про порядок накладання штрафів на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці(№ 754 від 17.09.1993р.);
  • Список виробництв, професій і робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений МОЗ (№ 256 від 29.12.1993р.);
  • Постанова КМУ від 15.10.03 №1631 «Про затвердження порядку видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами»
  • Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99 наказ Держнаглядохорон праці 25.01.2005 №15);
  • Положення про Державний Комітет України з нагляду за охороною праці затверджено указом президента від 16.01.2003р. № 29/2003 і інші.
Нормативно — правові акти з охорони праці в міру розвитку наукових досягнень не рідше одного разу на десять років мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно — правових актів здійснює спеціально уповноважений центральний орган з нагляду за охороною праці за погодженням з Держнаглядом за охороною праці.
Опрацювання міжгалузевих нормативних актів про охорону праці фінансується з Державного фонду охорони праці та інших джерел, галузевими міністерствами або відомствами створеними за галузевим принципом.
Нормативно — правові акти з охорони праці є обов'язковими до виконання, в умовах виробничої діяльності, будь — якими суб'єктами господарювання.
  • 1

#2 OFFLINE   Vodyan

Vodyan

    Консультант

  • Модераторы
  • PipPipPipPip
  • 940 сообщений
    Активность: Сегодня, 18:54
  • Пол:Мужчина
  • Город:Одесса

Отправлено 17 Февраль 2013 - 19:51

Я конечно дико извиняюсь, но сейчас


1.3.Державні нормативні акти про охорону праці Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8червня 2004 року N 151 «Про затвердження Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці».
Це Положення регулює порядок ведення Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та встановлює правила кодування нормативно-правових актів з охорони праці (далі -Реєстр НПАОП).
Реєстр НПАОП -це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного
фонду цих актів.
Включенню до Реєстру НПАОП підлягають нормативно-правові акти з охорони праці, що затверджуються Держнаглядохоронпраці України, та
нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
Державні, галузеві стандарти з питань охорони праці реєструються у порядку, установленому Держстандартом України. Ці нормативні документи можуть включатися до Реєстру НПАОП із збереженням позначень (шифрів), які їм були надані при реєстрації в Держстандарті
України.
Рішення про включення нормативно-правових актів з питань охорони праці до Реєстру НПАОП зазначається в наказі Держнаглядохоронпраці
України про затвердження НПАОП. Таким чином, в даний реєстр включені далеко не всі нормативні документи по охороні праці України. Зокрема, до нього не увійшов, наприклад, КЗоТ України, хоча він і є нормативним документом по охороні праці, про що прямо сказано в ст. 3 Закону України про охорону праці, і багато інших.
Крім того, неодноразово мінялася структура самого реєстру. Мінялася назва реєстру -він називався НАОП (Нормативні Акті з Охороні Праці), потім ДНАОП (Державні Нормативні Акті з Охороні Праці), з переходом на КВЕД (Класифікація Видів Економічної Діяльності) змінилося його цифрове кодування. В результаті цих змін склалася ситуація, коли один і той же документ, наприклад, «Інструкція з навчання працівників шахт»
має нове позначення НПАОП 10.0-5.35-95, а його старе позначення –ДНАОП 1.1.30-5.15-95 –все ще можна зустріти на сторінках нових видань.
В той же час деякі документи зникли з реєстру –наприклад, ДНАОП 0.03-8.08-93 «Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечнімі
умовамі праці, на яких забороняється застосування праці жінок» в реєстрі НПАОП не значиться. В той же час деякі документи, в ухвалі про
ухвалення яких є фраза «внести в державний реєстр НПАОП», так туди і не потрапили, наприклад, норми видачі спецодягу працівникам
целюлозно-паперової промисловості, що вийшли в 2001 році -в реєстрі як
і раніше фігурують норми 80-го року...18
Слід зазначити, що включення в реєстр НПАОП ніяк не впливає на статус самого документа –його позначення в інших реєстрах зберігається
(тобто НПАОП 74.2-7.06-86 –це тільки код, привласнений в реєстрігалузевому стандарту ОСТУ 51.01-10-86 «Роботі інженерно-геологічні
морські. Загальні вимоги безпеки»).
Слід зазначити також наявність різночитань назви та позначення документа в реєстріі в самому тексті. Так, можна зустріти три різні
позначення «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» (НПАОП 0.00-8.24-05, НПАОП 0.00-2.01-05, НПАОП 0.00-2.24-05),а по тексту НПАОП
02.0-03-05 називається «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам
лісового господарства», а в реєстрі -«Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального
захисту для працівників лісового господарства». Такимчином, до пошуку документів в цьому розділі необхідно підходити більш варіативно. Тобто
якщо документ називається приблизно так, як шуканий, і співпадає рік видання -швидше за все це він і є. Крім того, у разі невдачі в пошуку
документа українській мовоюспробуйте пошукати його ж на російському і навпаки.
Для включення НПАОП у Реєстр до управління Держнаглядохоронпраці України, на яке покладено ведення Реєстру, подаються:
• наказ про затвердження НПАОП;
• надруковані два примірники затвердженого НПАОП українською мовою та один -автентичний переклад на російську мову;
• оригінали аркушів погодження НПАОП;
• наказ про створення редакційної комісії;
• протокол засідання редакційної комісії;
• магнітнадискета з текстом НПАОП українською та російською мовою.
НПАОП, які мають реєструватися в Міністерстві юстиції України,подаються управлінню Держнаглядохоронпраці України, на яке покладено
ведення Реєстру, після цієї реєстрації.
Для включення НПАОП до РеєструНПАОП управління Держнаглядохоронпраці України, на яке покладено ведення Реєстру НПАОП, оформлює реєстраційну картку, якапідписується посадовою особою Держнаглядохоронпраці України, яка її склала.
Після перевірки комплектності поданих документів НПАОП
присвоюється відповідне позначення (шифр).
Структура позначення (шифру) містить літерні та цифрові елементи.
Відповідна інформація про затвердження та реєстрацію в Міністерстві
юстиції України (у разі такої реєстрації), присвоєння відповідного
позначення (шифру), порядковий номер НПАОП у Реєстрі НПАОП
заносяться до Журналу обліку нормативно-правових актів з охорони праці,
включених до Реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.
При внесенні змін до НПАОП його позначення не змінюється.
Кожній зміні до НПАОП присвоюється порядковий номер.

Якщо НПАОП викладається у новій редакції, у його позначенні
змінюється рік затвердження.
Дані про затвердження та введення в дію НПАОП оформлюються у
вигляді покажчикаНПАОП, затвердженого наказом Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від
07.07.2009 № 109(із змінами), який затверджується наказом
Держнаглядохоронпраці України щокварталу.
Покажчик НПАОП публікується в журналі "Охорона праці" та інших
виданнях Держнаглядохоронпраці України.
Кодування НПАОП здійснюється з метою систематизації обліку цих
документів, створення необхідних умов для ефективного зберігання та
використання інформації про ці нормативно-правові акти, зручності їх
обробки з використанням персональних електронно-обчислювальних
машин.
Характеристика елементів структури позначення (шифру)
Порядковий номер у межах виду визначається згідно з даними Реєстру.
Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування)
мають таке цифрове позначення:
• правила -1
• переліки -2
• норми -3
• положення -4
• інструкції -5
• порядки -6
• інші -7

Вид економічної діяльності (група, клас) установлюється відповідно до ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЭД) (наказ
Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441) Якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

На підставі НПАОП розробляються відомчі документи про охорону праці. Вони затверджуються міністерствами або іншими об’єднаннями з
метою конкретизації вимог охорони праці залежно від специфіки
галузевих об’єктів.
Перехід на нові, суто українські нормативні акти вимагає значного
обсягу робіт та певного часу. Тому у державі дотепер залишаються
чинними правила, стандарти, норми, положення та інші нормативні акти,
які діяли ще за радянських часів. Постанова Верховної Ради за 1545 –ХІІІ
від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих
законодавчих актів Союзу РСР» є для цього підставою, якщо вони не
суперечать Конституції.
НПАОПпереглядаються в міру впровадження досягнень науки і
техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища, але не рідше одного разуна десять років.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних
нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального
страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами
державного нагляду за охороною праці.
Опрацювання міжгалузевих нормативнихактів про охорону праці
фінансується з Державного фонду охорони праці та інших джерел,
галузевими міністерствами або відомствами створеними за галузевим
принципом.
НПАОПє обов’язковими до виконання, в умовах виробничої
діяльності, будь –якими суб’єктами господарювання.
  • 1

#3 OFFLINE   Херсонец

Херсонец

    Эксперт

  • Участники
  • PipPipPipPipPipPip
  • 1 569 сообщений
    Активность: 27 февр. 2017 19:26
  • Пол:Мужчина
  • Город:Херсон
  • Интересы:Много

Отправлено 17 Февраль 2013 - 22:18

спасибо за поправку
  • 0

#4 OFFLINE   Vodyan

Vodyan

    Консультант

  • Модераторы
  • PipPipPipPip
  • 940 сообщений
    Активность: Сегодня, 18:54
  • Пол:Мужчина
  • Город:Одесса

Отправлено 18 Февраль 2013 - 20:11

В поддержание темы из моих лекций, без правки (указаны отмененные НД), но надеюсь пройдет;-)

1.4. Система стандартів безпеки праці
Система стандартів безпеки праці (ССБП) — це комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Розробка стандартів здійснюється на основі глибоких наукових досліджень, новіших досягнень науки і техніки вченими, спеціалістами різних галузей народного господарства,
працівниками служб охорони праці.
Стандарти безпеки праці поділяються на міждержавні (ГОСТ), державні (ДСТУ), міжгалузеві (ГСТУ), галузеві (ОСТ), стандарти підприємств (СТПССБП).
Державні стандарти охорони праці — це норми і правила, що поширюються на всі галузі господарства незалежно від форми власності та виду діяльності: будівельні, санітарні норми й правила; правила розміщення електроустановок споживачів; правила дорожнього руху; положення «Про розслідування та облік нещасних випадків» тощо.
Міжгалузеві норми і правила — це такі норми й правила, що регламентують охорону праці в кількох галузях або в окремих видах виробництв.
Галузеві норми і правила розробляються на основі загальнодержавних, міжгалузевих законодавчих актів, норм та правил з урахуванням специфіки виробництва для певної галузі господарства. Вони поширюються лише на підприємства й установи даної галузі.
Державні, міжгалузеві і галузеві нормативні акти, стандарти, технічні умови охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, але не рідше одного разу на 10 років.

ДСТУ (Державні стандарті України).
Стандарти з'явилися в 1993 році, як альтернатива існуючим з часів СРСР Гостам. Вони встановлюють правила, принципи або характеристики, які відносяться до процесу або результатів діяльності. Мета ДСТУ - максимально упорядкувати, регламентувати і стандартизувати це. Ці стандарти розробляються відповідно до діючих законів України. У принципі ДСТУ - це свого роду продовження Гостів, але внаслідок того, що в порівнянні з Гостами вони охоплюють куди менший об'єм господарської діяльності, Гости продовжують функціонувати.
ДСТУ класифікують і кодують інформацію, промислову документацію, організовують процес регулярізациі, включають обширну кількість довідкової інформації про властивості, склад і параметри сировин і речовин і рекомендовані вимоги до безпеки робіт, охороні навколишнього середовища, та ін.. ДСТУ розробляються спеціалізованими установами, а затверджуються і вводяться в силу відомством, яке відає питаннями промислового регулювання у відповідній галузі.
ДБН (Державні Будівельні Нормі) - нормативно-правовій акт, затвердженій центральнім органом виконавчої владі з питань будівництва, та архітектури.
Норми є важливим документом для будівництва України. По суті, це найважливіший нормативний документ у області будівництва, який був проведений вже за часів існування незалежної України і репрезентує собою свіжі і поповнені стандарти і норми, які практично відповідають поточному рівню будівництва. ДБН - це створений спеціалізованим будівельним інститутом (найчастіше інститутом) нормативно-правовий документ, який через час затверджується міністерством будівельної галузі і після цього входить в силу. ДБН регламентує різні стандартні правила і кошториси для проектних і будівельних робіт, а також декларує будівельні правила і стандарти організації розвитку будівництва.
Більш того, нормативи містять типові форми різних документів, актів і інших значущих обов'язкових паперів, які є частиною будівельного процесу і повинні бути заповнені при реалізації тих або інших будівельних робіт. ДБН містять широку нормативну базу, керівництво по складанню кошторисів, основні індекси, які потрібно вживати в складанні кошторисів.
СНиП (Строительные Нормы и Правила) розроблені в переважній більшості ще в СРСР, головні по пріоритету після ДБН, нормативних документів будівельної галузі України.
Більшість цих нормативів проведена ще при СРСР, проте проте, їх ваговитість для сучасного будівельного виробництва абсолютно не зменшилася, оскільки альтернативи цим нормативам поки що немає. Нові СНіПи поволі розробляються відповідними відомствами Міністерства будівництва, як би там не було поки що основна частина СНіПов відноситься до періоду СССР. СНіПи регламентують норми проектування в будівництві, призначають норми розгортання будівельного процесу, виробництва і приймання будівельних робіт. Самостійний розділ СНіПов визначає і нормалізує кошторисні норми для проектування будівництва, а також норми витрачань фінансових і робочих ресурсів на будівництво, а саме: норми витратних статей будівельних матеріалів і сировинного матеріалу на виробництво того або іншого будівельного результату (будь то товар або послуга).
Тематичний обхват нормативів СНіПів включає всі області будівництва: алюмінієві і металеві вироби і конструкції, а також залізобетонні вироби, збірка вікон, дверей, віконних матеріалів, ізоляційних матеріалів, опалювання, вентиляцію, кондиціонування приміщень, виробництво цеглини, блоків і решти стінних матеріалів, покрівельних матеріалів, виробництво повного спектру індустріальної хімії, цілий комплекс будівельних сервісів, починаючи від архітектури, проектування, дизайну, і кінчаючи ремонтними, будівельними і обробними роботами, виготовлення техніки (будівельної, промислової, ремонтної), а також запчастин до неї. Додатково СНіПи коректують будівельні норми безпеки.
ГОСТ (Государственные Отраслевые Стандарты)
Це державний галузевий стандарт. Сюди входять різні міждержавні і державні стандарти, багато хто з них зберігся ще з часів Союзу. Тематика Гостів вражаюче величезна, вона розповсюджується на нормування таких галузей як безпека виконання робіт, властивості ґрунтів, розпорядження до будівництва шосе, нормування всіляких геометричних норм, систематизація конструкторської документації. Гости виписують чіткі вимоги до інструменту, будівельних матеріалів, параметри оснащення і господарства. Істотні також Гости, які нормують проблеми електрифікації, характеристики електроустановок, а також проблеми енергозбереження.
Нормативні акти Гости вміщають також питання характеру будівельних робіт в самому всеосяжному сенсі: від загальних характеристик до побудови системи ступенів якості, а також визначають процес нормування і патентування. Крім цього, Гости стандартизують систему безпеки роботи, а також показують систему проектної документації.

ГОСТ 12.4.026-76 (1987) ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности

ГОСТ 12.1.007-76 (1999) ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.030-81 (1996) ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление

ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы классификации

ГОСТ 30345.28.2001. Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов.


СНиП II-35-76. Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Глава 35. Котельные установки. Зміна N 3

СНиП III-4-80 Техника безопасности в строительстве


ДСТУ EN 165-2001. Засоби індивідуального захисту очей. Термінологічний словник

ДСТУ EN 1032-2001. Вібрація механічна. Випробування рухомих машин і механізмів


ДБН 362-92 Оцінка технічного стану сталевих конструкцій виробничих будівель і споруд, що знаходяться в експлуатації

ДБН В.2.8-9-98. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги

ДБН В.1.2-1-95. СНББ. Положення про розслідування причин аварій (обвалень) будівель, споруд їх частин та конструктивних елементів

ДБН А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення


Стандарти підприємств з безпеки праці є складовою системи стандартів безпеки праці. На підприємствах загальне керівництво розробкою стандартів здійснює керівник (власник) чи головний інженер, організаційно-методичне керівництво покладено на служби стандартизації за участю служб охорони праці. Створюються такі стандарти підприємств з безпеки праці:
• організаційно-методичні, які визначають організацію роботи з охорони праці на підприємстві, організацію навчання та інструктаж працівників з безпеки праці, порядок нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки, порядок проведення аналізу травматизму тощо;
• вимоги безпеки до виробничого устаткування;
• вимоги безпеки до технологічних процесів;
• вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (вимоги до організації забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і до експлуатації цих засобів, порядок видачі індивідуальних засобів захисту тощо).
Для забезпечення безпеки праці стандарти підприємств мають важливе значення. Вони виконують такі функції:
• є законом підприємства, що підвищує відповідальність керівників та відповідних служб за охорону праці;
• дозволяють упорядкувати і систематизувати вимоги безпеки до устаткування, технологічних процесів;
• дають можливість зосередити увагу не тільки на виявленні причин травматизму і профзахворюваності, а й на створенні умов для зниження травматизму та профзахворюваності.
Впровадження стандартів на підприємствах, в установах та організаціях полягає в конкретній реалізації їх вимог у забезпеченні безпеки праці. Стандарти використовуються згідно з комплексними заходами щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці й виробничої санітарії, розроблених на основі обстеження устаткування, технологічних процесів, фактичного санітарно-технічного та протипожежного стану робочих місць.

Сообщение отредактировал Vodyan: 18 Февраль 2013 - 20:14

  • 1

#5 OFFLINE   Vodyan

Vodyan

    Консультант

  • Модераторы
  • PipPipPipPip
  • 940 сообщений
    Активность: Сегодня, 18:54
  • Пол:Мужчина
  • Город:Одесса

Отправлено 18 Февраль 2013 - 20:18

?
file:///C:DOCUME~1AdminLOCALS~1Tempmsohtmlclip101clip_image002.jpg
1.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
При створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються Конвенції і Рекомендації МОП, Директиви Європейської Співдружності, досвід нормотворчої діяльності в галузі охорони праці Росії, Німеччини, Великобританії і ряду інших країн.
В останні роки представники нашої країни беруть
участь у різних міжнародних проектах, тому Законом
передбачено, що "у разі, коли міжнародними договорами або угодами ... встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди" (ст.3 ЗУОП).
Міжнародне співробітництво з охорони праці полягає у вивченні, узагальненні та впровадженні світового досвіду з організації охорони праці, поліпшення умов і безпеки праці; у виконанні міжнародних договорів та угод з охорони праці; проведенні й участі в наукових та науково-практичних конференціях і семінарах з охорони праці.
Важливими міжнародними актами з питань охорони праці є міжнародні договори і міжнародні угоди, до яких приєдналась Україна в установленому порядку. 9 грудня 1994 р. главами урядів країн СНД було прийнято Угоду про співробітництво в галузі охорони праці. Угода передбачає узгодженість дій при встановленні вимог охорони праці до машинобудівної продукції, технологій, матеріалів та речовин при створенні засобів захисту працівників; розробку й реалізацію міждержавних програм і тех­нічних проектів; створення єдиної системи показників та звітності в галузі охорони праці.
Значне місце серед міжнародних договорів, якими регулюються трудові відносини, займають конвенції Міжнародної організації праці (МОП). Остання була створена у 1939 р. як автономна інституція при Лізі Націй, а з 1946 р. — як перша спеціалізована установа ООН.
Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн. До основних напрямів діяльності МОП належать:
• участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розробки та ухвали нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життя працівників;
• розробка й здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проб­лем (зайнятості, умов праці та ін.);
• надання допомоги державам — членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства, професійно-тех­нічної підготовки працівників, поліпшення умов праці шляхом виконання міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності.
Законотворча діяльність Міжнародної організації праці здійс­нюється шляхом розробки й реалізації конвенцій та рекомендацій МОП, які відповідали б умовам праці, що постійно змінюються.
Конкретні напрями МОП з охорони праці — це викорінення дитячої праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві, роботи без аварій на хімічних підприємствах, рівність щодо умов праці різних категорій працівників, досвід створення безпечних умов у розвинутих країнах тощо. Вагома частина конвенцій МОП стосується питань охорони праці. Це, зокрема, такі конвенції, як № 32 — про захист від нещасних випадків трудящих, зайнятих на завантаженні чи розвантаженні суден; № 115 — про захист трудящих від іонізуючої радіації; № 119 — про забезпечення машин захисними пристроями; № 120 — про гігієну праці в торгівлі та установах; № 129 — про інспекцію праці в сільському господарстві; № 155 — про безпеку праці, гігієну праці й виробниче середовище; № 174 — про запобігання великим промисловим аваріям; № 176 — про безпеку і гігієну праці в шахтах тощо.
На сьогодні уряди, політики, соціальні партнери, вчені та страхові компанії більшості країн Європи — ЄС (Європейського Союзу) приділяють зростаючу увагу пошукам шляхів, що ведуть до поліпшення виробничого середовища, посилення охорони праці. Створено Європейський фонд поліпшення умов життя і праці, який є однією з організацій Європейського Союзу.
16 червня 1994 р. було укладено Угоду про партнерство й співробітництво між Україною та ЄС. Видано низку указів, постанов, спрямованих на створення необхідних правових і організаційних засад для виконання цієї Угоди; затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС; започатковано розроблення галузевих та національної програм інтеграції. Серед зазначених заходів центральне місце відведено питанням адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, виявлення й усунення окремих розбіжностей між нормативно-правовими актами.
Розглянемо окремі директиви ЄС, що співвідносяться із Законом України «Про охорону праці», а саме: 89/391/ЄЕС «Про здійснення заходів щодо поліпшення безпеки і охорони здоров’я найманих працівників під час роботи» та 89/654/ЄЕС «Про мінімальні вимоги безпеки і захисту здоров’я на робочих місцях». Перша з них організаційно та за змістом розділів і статей побудована так, щоб підкреслити найважливіший висновок: головними суб’єктами у створенні безпечних та нешкідливих умов праці є роботодавець і працівник, а всі інші структури виконують допоміжну функцію у забезпеченні нормальних взаємостосунків між ними. Виходячи з такої ідеології ринкового суспільства, будуються два основні розділи директиви: «Обов’язки роботодавців», що складається з восьми статей, де йдеться про принципи й конкретні питання організації охорони праці на підприємстві — від загальних обов’язків роботодавця оцінювати ризики, вживати профілактичних заходів, чітко діяти у разі виникнення аварій і пожеж до його обов’язків створювати необхідні служби, забезпечити навчання працівників, співпрацювати з ними та з їх уповноваженими, своєчасно інформувати працівників про стан справ і будь-які дії, що можуть вплинути на безпеку і охорону здоров’я, — та розділ «Обов’язки працівників», у якому сконцентровано основний набір вимог до працівника, починаючи з того, що він зобов’язаний під час роботи сам турбуватися про здоров’я та безпеку — як свою особисту, так і оточуючих людей. Щодо організації охорони праці на інших рівнях, то директива вимагає від держави лише підтвердження вищезазначених положень національними нормативно-правовими актами та забезпечення відповідного нагляду і контролю за їх виконанням.
Дані положення ЄС суттєво різняться з підходами, що використовуються у чинному законодавстві України. Поряд з роботодавцями і працівниками ми висуваємо на передній план безліч інших суб’єктів, будуємо над підприємством цілу систему державного управління охороною праці, визначаємо її складові елементи — починаючи від уряду, спеціально уповноважених органів, міністерств, об’єднань підприємств, їх служб і закінчуючи місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Як наслідок ці структури частково беруть на себе й відповідальність за стан охорони праці на місцях, а у конкретного роботодавця виникають додаткові причини для виправдань своєї злочинної діяльності або бездіяльності: мовляв, не я один винний у загибелі працівника, всі ланки управління і нагляду не спрацювали.
Друга директива (89/654/ЄЕС) містить основні вимоги з охорони праці, що мають бути враховані при організації робочих місць як у виробничих приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Вони знову ж таки подаються через призму обов’язків роботодавця: держава лише визначає правові межі та вимоги безпеки й охорони здоров’я стосовно робочих місць, а завданням роботодавця є безумовне виконання цих вимог щодо кожного робочого місця будь-яким способом, який є для нього найбільш сприятливим і економічно вигідним. У даній та інших директивах, як правило, не ставиться за мету жорстко нормувати конкретні показники чи параметри безпеки, а застосовуються загальні формулювання кін­цевої мети, якої має досягти роботодавець. Наприклад, «будівлі, в яких розміщуються робочі місця, за своєю конструкцією та міц­ністю повинні відповідати характеру їх використання», «освітлення в робочих приміщеннях і у проходах повинно виконуватися таким чином, щоб воно не могло стати причиною нещасного випад­ку» — з охопленням практично всіх вимог, що характеризують безпеку й умови праці на виробництві (вимог до споруд, електроустановок, аварійних проходів, проїздів, небезпечних зон, приміщень санітарно-побутового призначення і для відпочинку тощо).
Аналізуючи положення директив ЄС, слід зазначити, що в умовах ринкової економіки основою відносин між головними суб’єктами — роботодавцем і працівником — є закон, а права цих суб’єктів та громадян у цілому надійно захищаються досить розвинутою судовою системою. Отже, у разі виникнення спору спрацьовує схема, за якою сам факт ушкодження здоров’я або загибелі працівника на виробництві є підтвердженням невиконання роботодавцем тих чи інших загальносформульованих норм законодавства. Питання ж про співвідношення конкретних профілактичних заходів, які вживалися роботодавцем, і заходів, рекомендованих йому відповідними державними інститутами, страховими компаніями, науково-дослідними або іншими організаціями з охорони праці, стає питанням другого рівня, що відіграє лише допоміж­ну роль у розгляді конфліктів (але набуває принципового значення для роботодавця, який під тиском економічних та інших важелів впливу змушений зробити правильні висновки на майбутнє і врахувати рекомендації зазначених організацій).
  • 1

#6 OFFLINE   Vodyan

Vodyan

    Консультант

  • Модераторы
  • PipPipPipPip
  • 940 сообщений
    Активность: Сегодня, 18:54
  • Пол:Мужчина
  • Город:Одесса

Отправлено 18 Февраль 2013 - 20:22

ВСТУП: Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації людства.
Умови праці розглядалися в працях Арістотеля (387—322 pp. до н. е.), Гіпократа (400—377 pp. до н. е.). Ще за 379 років до н. е. Гіпократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів, який утворюється при видобуванні руди.
Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали важкі умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійні підприємства того часу.
У 1700 p. вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про хвороби ремісників", в котрій були детально розглянуті питання гігієни праці і патологічних змін, що виникають в осіб різних професій.
М. В. Ломоносов (1711—1765 pp.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.
Питання гігієни праці були висвітлені Ф. Ф. Ерисманом (1842—1915 pp.) в його книзі „Професійна гігієна фізичної та розумової праці" (1877 p.).
Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс 1. М. Сеченов (1829—1905 pp.), який у своїй праці „Нарис робочих рухів людини" (1907 р.) науково обґрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.
Багато зробили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни та безпеки праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені Д. П. Нікольський (1855—1918 pp.), О. О. Прес (1857—1930 pp.), В. О. Левицький (1867—1943 pp.), М. О. Вигдорчик (1875—1955 pp.) та ін.
Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформації, що в свою чергу змінює умови праці.
В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.
Чинне законодавство про охорону праці спрямоване на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Принципи державної політики з охорони праці встановлюють єдині вимоги для всіх підприємств незалежно від форми власності та виду діяльності, єдине правове поле й єдину нормативну базу, оскільки всі працюючі мають однакові права на охорону свого життя і здоров’я.
Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України, Держнаглядохоронпраці, Національний науково-дослідний інститут охорони праці, навчально-методичний центр Держнагляд­охоронпраці. В обласних, районних, міських органах виконавчої влади функціонують служби охорони праці.
Виходить щомісячний журнал „Охорона праці". Видавництво „Основа" започаткувало тиражування нормативних актів, наочних посібників, навчальної та іншої літератури з охорони праці. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливіших питань охорони праці з перспективою їх подальшого об'єднання в єдину автоматизовану інформаційну систему Держнаглядохоронпраці.
Держава фінансує дослідження з охорони праці передбачені національною програмою, утримує національний науково – дослідний інститут охорони праці та мережу органів державного нагляду.
Міжнародне співробітництво передбачає вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду щодо проблемних питань з охорони праці, активну участь у діяльності Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародної асоціації соціального Забезпечення (МАСЗ), Європейського форуму організацій страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань.
Міжнародний досвід свідчить, що законодавство про охорону праці регулярно переглядається, розвивається й удосконалюється під впливом чинників політичного, економічного, соціального і технічного характеру, що постійно змінюються.
Щоб надати нормативно-правовому забезпеченню охорони праці планомірного характеру Національний науково-дослідний інститут охорони праці розпочав розробку концепції вдосконалення законодавства про охорону праці. На її основі передбачається розробка довготривалої програми створення нормативних актів, що регламентують не лише питання безпеки та умов праці, а й інші аспекти соціального захисту людини в процесі її трудової діяльності.
  • 1

#7 OFFLINE   udavs

udavs

    Новенький

  • Участники
  • 3 сообщений
    Активность: 21 мая 2018 16:20
  • Пол:Мужчина
  • Город:одесса

Отправлено 28 Ноябрь 2017 - 23:54

кто-нибудь задаст Вектор на украинское законодательство тема отсюда

http://ohrantruda.co...ulavlivaiuscha/

ГОСТ Р 12.3.051—2017

8    Правила приемки

8.1    При постановке на производство изготовитель должен испытать ЗУС динамической нагрузкой для проверки ее соответствия требованиям 4.7 и 4.8.

8.2    На объекте строительства организация — потребительЗУСдолжна провести приемо-сдаточную проверку комплектности ЗУС и состояния ее компонентов в соответствии с ведомостью, приведенной в ППР.

8.3    В процессе эксплуатации ЗУС организация —потребитель ЗУС должна осуществлять ежедневный контроль за состоянием компонентов ЗУС.

9    Методы контроля 9.1 Для испытания ЗУС динамической нагрузкой на соответствие 4.7 в качестве груза (манекена) следует применять мешок с сухим песком массой (100 ± 1) кг. Испытание ЗУС следует проводить на строительном объекте, установив ЗУС в эксплуатационное положение. Испытание может быть проведено в лабораторных условиях с использованием специальных устройств, обеспечивающих возможность испытания ЗУС в эксплуатационном положении.......


Сообщение отредактировал udavs: 29 Ноябрь 2017 - 00:00

  • 0

#8 OFFLINE   Сергей KR

Сергей KR

    Новенький

  • Участники
  • 2 сообщений
    Активность: 02 марта 2018 16:15
  • Пол:Мужчина
  • Профессия :инженер по Охране труда
  • Город:Кривой Рог
  • Страна:Украина

Отправлено 02 Март 2018 - 15:58

Добрый день подскажите пожалуйста каким нормативным документом руководствоваться при маркировке тары пример ( тара под слив конденсата, тара под хранения лакокрасочных материалов - не заводская тар т.д.)
Заранее спасибо!  


  • 0

#9 ONLINE   lovial

lovial

    Консультант

  • Участники
  • PipPipPipPip
  • 909 сообщений
    Активность: Сегодня, 19:18
  • Пол:Мужчина
  • Город:Днепропетровск

Отправлено 07 Март 2018 - 12:13

Добрый день подскажите пожалуйста каким нормативным документом руководствоваться при маркировке тары пример ( тара под слив конденсата, тара под хранения лакокрасочных материалов - не заводская тар т.д.)
Заранее спасибо!  

 

По материалам (веществам) - ГОСТ, ДСТУ на данный материал (вещество) - как правило, последний раздел ГОСТа называется "Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение). По конденсату - скорее всего, искать в правилах по производству, где этот конденсат образуется.
 


  • 0

#10 OFFLINE   Smesch

Smesch

    Участник форума

  • Участники
  • PipPip
  • 155 сообщений
    Активность: 18 мая 2018 15:18
  • Пол:Мужчина
  • Профессия :инженер по охране труда
  • Город:Харьков

Отправлено 15 Март 2018 - 14:53

Колеги!

До якого виду нормативно-правових актів з охорони праці відноситься цей опус, який називається ПОЛОЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНОГО СТРОКУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ.

 

Прикрепленные изображения

  • Положення з граничного строку експлуатації .jpg

  • 0